Камбала — химерна рибка. Зовні неприваблива, але дивовижно смачна. Про форми, види та легенди поговоримо нижче.
Тіло камбали
Якщо ви хоч раз у житті бачили камбалу – то не сплутаєте її з жодною іншою рибою. Все через надмірну площину та асиметричність. Голова камбали ніби «з’їхала» вбік, а тіло зовсім перекошене. Таку не презентабельність легко пояснити способом життя: більшу частину часу камбала залягає на дні, харчуючись безхребетними або чекаючи рибу, що пропливає. Бок, на якому лежить особина – шорсткий і білястий. Другий, що зверху – коричневий у жовту та чорну цятку.
У фольклорі залишилося чимало легенд про походження камбали. Так, одна з них розповідає про пророка Мойсея, якому не вистачило дров для обсмажування риби. Підрум’янилася лише одна сторона рибки, і в гніві той викинув її в море – а вона візьми та й оживи.
Друга пов’язана з Благовіщенням: мовляв, Діва Марія настільки здивувалася новинами про майбутнє материнство, що сказала архангелу Гавриїлу: «Повірю в це тільки, якщо оживе риба, одна сторона якої я вже з’їла». Так і сталося.
Третя історія стара як світ – вона про заздрість. Дізнавшись, що королевою риб було обрано оселедця, камбала настільки скривила рота, що таким він і залишився.
Камбала-хамелеон
Камбала не любить плавати, а якщо й намагається – то робить це плашмя, хвилеподібними рухами. Під час полювання вона залягає на дно та нерухома. Щоб не злякати видобуток, риба пристосувалася маскуватися під колір тла – майже як хамелеон.
У цьому їй допомагають крупинки пігменту: вони піднімаються або «ховаються» за необхідності. Змінюватися може не лише колір, а й навіть візерунок на лусці: таке відкриття зробив американський зоолог Зумнер. Трансформація відбувається миттєво, а протягом кількох днів. Втім, цю здатність риба може втратити – як тільки її засліпити.
Від морів до річок
Зовнішня непримітність зовсім на заваді камбалі широко розселитися по водоймах планети. Загалом, загін камбалоподібних налічує близько 700 видів. Частина живе в морях – наприклад, чорноморська камбала чи калкан. Мешкає на глибині 140 м і виростає до 85 см за вагою 12 кг.
Найбільший представник сімейства – білокорий палтус – населяє води Атлантичного та Тихого океанів. Довжина такого гіганта сягає 4,7 м, а вага – близько 330 кг.
Але є й річкова камбала – біля узбережжя Північної, Центральної та Південної Європи. За розміром вона куди менша: всього 50-60 см. І хоч розмножуватися віддає перевагу морю, жити повертається в солонуваті затоки, прибережні озера і гирла річок.
Нерест камбали
Камбала вкрай плідна. Так, чорноморський калкан, піднімаючись із глибин мілководдя, викидає від 3,5 до 14 млн. ікринок. На цьому «батьківство» закінчено: ікринки плавають власними силами і легко поїдаються голодними хижаками. Виживає лише 10-20%, тобто 2-3 мільйони.
Спочатку мальки нічим не відрізняються від інших риб: у них дуже «нормальна», видовжена форма, і навіть очі розташовані з боків. Але незабаром усе змінюється. Тіло стає більш округлим, голова сповзає набік, а сама риба опускається на дно, де і проводить все життя.
Традиційний період нересту камбали – квітень-травень.
Камбала з ікрою – їжа богів
В’ялена камбала з ікрою – справжня гордість нашого асортименту. Тільки уявіть: біле м’ясо, ніжне, м’яке та з присмаком серпанок. У ньому – криниця корисних мікроелементів: фосфор, кобальт, йод і мало жиру. Усього 90 ккал на 100 г.
Ікра – окрема історія: підсушена та зерниста всередині, пружна зовні. Замовивши камбалу у Fishop, можна на вечір стати датчанами: вони подають цю рибку до смаженої картоплі. А можна запекти у духовці, посмажити з овочами у винному соусі або скрутити рибні рулети. Ваша фантазія – ваші правила.
Щоб купити камбалу, достатньо кількох кліків. І ми радимо не затягувати – такої ви достеменно ще не пробували.